Thursday, January 16, 2014

Світотвір



Світотвір. Сучасна поезія - це не щоденник! Тодоітібеакі Котіджиаді | Вірші

Пошкодження сприйняття, заміна ока
Риси, що здавалися більш або менш корисними
Нині сплелися у 
Потойбічній навалі

Перші спротиви, останні світогляди
Заперечення окремих сутностей
То є запал, що залишається невпинним
Попри його уявну передбачуваність

Несила чекати, несила боротися
З примарною, злиденною вічністю
У переддень нашого виходу назовні
У нашому осяяному невігластві

Кому та що ми скажемо,
Зрештою, залишається неможливим
Коли та якщо ти поспішатимеш,
Принаймні, зупинишся хоч на мить.


Зрештою, ...


08.01.2014
Тодоітібеакі Котіджиаді

Saturday, January 11, 2014

ВОды - ПустОты

ВОды - ПустОты. Тодоитибеаки Котиджиади. Стихи

Рыбы, рыбы - они ведь плавают на глубине
Мы же - парим в пустоте
Кого они считают своими - растворяются
Мы же - отдаёмся забвению.


Новое проникновение в очередную ТЕМЕНЬ
Одиночными провалами, окутанными пустотами вод
Раскол единожды связанных звеньями звеньев
Память сущего на всём.


Так или иначе, упадут и естественные горизонты
Мы же - были и есть далеко не отсюда
Ошибки совершаются теми, кто проводят опыты
Мы же - поём.



11.01.2014
Тодоитибеаки Котиджиади

Saturday, September 28, 2013

Коріння несе


Ледь упізнаваних дум
Листя мете,
Коріння несе
Лихою світоглядкою
Дзвони стогнуть

Ось, що навколо нас:
Той вітер, т-во-й день
Здибає раптово,
Порозчиняється
Спалює світ і вмирає

Кажуть, я окремі малював
У щоденнику розмови
Це було: спослєдованнє по той бік,
Римовані стежечки
Я жду, а повір, незавжди

Мені шкода: ваші страхи,
Обійстя майнливий берег
Я унесвідомлюю
Я винятковую
Я кольоровую.


Тодоітібеакі Котіджиаді
27.09.2013 

Monday, September 23, 2013

Про безвихідь нашого істновання

Про безвихідь нашого істновання. Вірш поета Тодоітібеакі Котіджиаді
Сьогодні я говоритиму про безвихідь нашого істновання

Безвихідь вашого істновання - це
Ви самі, коли
Довго не залишаючись наодинці із
Неосяжною чорною безоднею
Вашої нікчемної пустОти, яка
Насправді є для вас усим, що
Може мати або не мати жодного значення

Покладаючи принаймні якісь надії у
Нескінченній безвиході вашого істновання

Хіба найменшими спогадами
Можете лишитися ви

Те, що
Здогадів не існує


22 вересня 2013
Тодоітібекаі Котіджиаді

Saturday, April 6, 2013

Где твоя радость?

Gladness/shore2

Я не постоянен,
Как осознанный контролирующий орган. Я - 
Словно слипшийся астероид,
Покинутый, навеки забытый.
Но, до времени ...

Когда сквозь туманы я смотрю на вещи,
Оставленные тобой на берегу,
Я спрашиваю: "Где твоя радость?"
Я понимаю, что где-то здесь
Должна таиться твоя радость.


2009-2013