Коріння несе

Ледь упізнаваних дум
Листя мете,
Коріння несе
Лихою світоглядкою
Дзвони стогнуть

Ось, що навколо нас:
Той вітер, т-во-й день
Здибає раптово,
Порозчиняється
Спалює світ і вмирає

Кажуть, я окремі малював
У щоденнику розмови
Це було: спослєдованнє по той бік,
Римовані стежечки
Я жду, а повір, незавжди

Мені шкода: ваші страхи,
Обійстя майнливий берег
Я унесвідомлюю
Я винятковую
Я кольоровую.


Тодоітібеакі Котіджиаді
27.09.2013